Головна » Сторінка психолога » Рекомендації психолога


 
Рекомендації психолога

Поради з підвищення самоповаги

  • Пам’ятайте про свої позитивні якості, замість того, щоб пам’ятати погане.
  • В усьому, що ви робите, намагайтеся знайти позитив. Поздоровте себе з цим успіхом.
  • Постійно згадуйте свої успіхи.
  • Пробачайте собі помилки. Ми можемо ставитися до себе дуже суворо, але все-таки робимо їх. Визнайте свою помилку й адекватно компенсуйте збитки. Не перекладайте провину на інших – це ознака безсилля. Так само не перегинайте палицю, обвинувачуючи в усьому тільки себе.
  • Вчіться любити своє тіло.
  • Дійте так, начебто ви були непереможним, легким у спілкуванні, дотепним, гідним любові. І ви будете таким.
  • Шукайте і приймайте допомогу, підтримку і пораду, коли маєте потребу в цьому.
  • Ставтеся до себе добре. Ваша самоповага ніколи не зросте, якщо ви не будете ставитися до себе належним чином. Пам’ятайте: той, хто любить себе, виглядає краще, має прекрасне здоров’я.
  • Відмовтесь від думки, що ви – безнадійний і невдаха, якого ніхто не любить. Якщо ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки ви самі переконуєте в цьому інших.
  • Вчіться слухати, не даючи оцінок і не роблячи порівнянь.
  • Вмійте сказати «ні». Найчастіше ми занадто швидко погоджуємося зробити те, про що нас просять, боячись несхвалення чи гніву з боку інших, вважаючи себе «гарним» тоді, коли поступилися комусь, щоб зробити приємне.
  • Відмовтеся від балаканини, пліток, скарг, бажання помсти, від усіх бажань, що підривають вашу цілісність і особисту силу.
  • Пам’ятайте, що ви недосконалі - і це прекрасно. Ви – людина, що може помилятися й виправляти свої помилки. Досконалість недосяжна, а природність деяких якостей буває більш привабливою.
  • Визнайте себе таким, яким ви є, - унікальним, оригінальним, людяним.

 

Поради психолога класному керівнику

Як успішно провести зустріч з батьками?

  • Можна надіслати батькам запрошення, звертаючись персонально до кожного.
  • Слід завжди передбачати час для того, щоб родини могли поспілкуватися.
  • Потрібно враховувати інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.
  • Зустріч з батьками доцільно проводити у затишному, зручному приміщенні, поставивши стільці колом, щоб всі бачили один одного і змогли вільно спілкуватися.
  • Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, можна використовувати нетрадиційні методи представлення учасників. Наприклад, запропонувати батькам відрекомендуватися, називаючи своє повне ім’я та пригадуючи, як їх називали у дитинстві, розповідаючи про те, що сказала їм їхня дитина, коли вони виходили з дому тощо.
  • На початку зборів, коли учасники почуваються ще не досить комфортно, щоб відкрито висловлювати свої очікування, можна зробити це індивідуально, використовуючи маленькі клейкі картки. Ці картки  пізніше батьки можуть приклеїти на великий аркуш паперу під назвою «Наші очікування». Аркуш можна використати наприкінці зборів, щоб визначити, які очікування здійснилися, а які – ні.
  • Слід заохочувати батьків до активного обговорення. Цього можна досягти, ставлячи запитання, які вимагають розгорнутої відповіді, або поділяючи учасників на пари чи невеличкі групи, в яких батьки почуватимуться вільніше і де їм легше буде висловити власну точку зору.
  • Доповідь вчителя має бути короткою, оскільки батьки стомилися після робочого дня і їм важко концентрувати увагу.
  • Під час виступу доцільно використовувати наочність, відео, роздатковий матеріал.
  • Розповідаючи про життя класу, можна використовувати фотографії, магнітофонні записи  дітей.
  • Обов’язково слід увести до виступу розважальні ігрові моменти.
  • З метою діагностики сімейного мікроклімату можна провести анкетування.

Рецепт хорошого робочого настрою

  • Будьте оптимістами! Педагогіка – наука суто оптимістична (втім, як і будь-яка наука; песимістичний лише дилетантизм).
  • Не забувайте найголовнішого: діти істоти парадоксальні, алогічні (дорослі теж).
  • Як спілкуватись з батьками? Так само, як і з дітьми. Декотрі наївні люди радяться з батьками, читають для них лекції тощо. Не робіть таких дурниць.

Пам’ятайте: дорослі – це дуже стомлені діти. Виходьте з принципу: не батьки мають виховувати дітей, а навпаки – діти батьків.

  • У взаєминах з адміністрацією: погоджуйтеся абсолютно з усім, що вам радитимуть або наказуватимуть, але робіть лише те, що самі вважаєте за потрібне. І не рвіться до кар’єри. Пам’ятайте: відмінність директора від учителя полягає в тому, що його легко звільнити, а вчителя складно.

Не забувайте: в педагогіці вирішальне значення має перша мить входження до класу, перші уроки, перше знайомство з дітьми – все перше.

Пам’ятайте:  ваша найголовніша справа – це спілкування з дітьми. Умійте відчувати радість від зустрічі з дитиною. Нудних діти тихо ненавидять.

  • Не тиняйтеся на очах у дітей без діла.
  • Якщо маєте сумнів у тому, як вчинити, краще не поспішайте.

У сумніві – втримуйтесь.

  • Вчіться вітатися з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви кажете просте «здрастуйте», теж можна виховувати.
  • Не бентежтеся через свої помилки. Діти, на відміну від дорослих, завжди прощають нам помилки. Діти дуже поблажливі до дорослих. А крім того, якщо вам не вдалося виховати ваших дітей, значить, їм вдалося виховати вас.
  • Хваліть себе тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: я – найгеніальніший, найвеличніший, найдосконаліший Педагог, Усім Педагогам Педагог; діти мене слухають, батьки мене поважають, адміністрація мене любить, а вже як я сам себе люблю, це й не передати.
  • Умійте бути лінивим! Недолік багатьох педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але  забувають міркувати.

Пам’ятайте: міркувати – ваш найголовніший обов’язок.

  • Умійте залишатися дітьми. Грайте з дітьми, дурійте, скачіть і стрибайте. Сприймайте своє вчительство як продовження дитинства.

 

Поради психолога учителю - предметнику

  • На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.
  • Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учіть учнів самостійно думати і працювати.
  • Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.
  • Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили.
  • Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.
  • Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.
  • Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.
  • Добрій пам’яті передує пильна увага.
  • Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.
  • Чогось навчитись можна тільки практикою.
  • Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.
  • Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.
  • Якщо дитина дивується – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт творчої уяви.
  • Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання.
  • Учіть дітей робити записи.
  • Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватися.
  • Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках.
  • Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.
  • Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.
  • Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його думками.
  • Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

 

Типові невірні моделі спілкування педагогів з дітьми

  1. «Монблан» - педагог над класом, царює в світі знань, мало цікавиться особистістю дитини, взаємостосунками.
  2. «Китайська стіна» - педагог визначає дистанцію між собою і учнями, намагається повідомити інформацію, а не навчити.
  3. «Локатор» - взаємостосунки з дітьми вибіркові, працює або  з сильними, або з слабшими дітьми.
  4. «Робот» - діє на основі задуманої програми, не звертаючи увагу на обставини, які вимагають змін у спілкуванні.
  5. «Я сам» - учитель головний ініціатор педагогічного процесу, присікає всі форми учнівської ініціативи.
  6. «Гамлет» - Характеризується постійними сумнівами.
  7. «Товариш» - переважають дружні стосунки, але, якщо на них будується спілкування, то воно може втратити діловий контекст і набути особистісний зміст.
  8. «Тетерів» - педагог чує тільки себе, зайнятий тільки своїми думками, не завжди відчуває партнера, не направлений на дітей.

 

Заповіді педагогічного спілкування, які необхідно враховувати при спілкуванні з дітьми «групи ризику»

Спілкування – найпоширеніша діяльність людини, без якої взагалі неможливо уявити життя, і яка є основою професійної діяльності, особливо педагогічної.

Спілкування пов’язане з взаємовідносинами.

Взаємовідносини – це специфічний вид відношень людини до людини, в яких є можливість одночасного, або відстроченого відповідного відношення, а спілкування це інформаційна і предметна взаємодія в процесі якої проявляються і формуються міжособистісні взаємовідносини.

  1. Думайте над своїми взаємовідносинами з дітьми, цілеспрямовано їх будуйте.
  2. Виходьте не тільки з завдань навчання, але й виховання.
  3. Орієнтуйте свою мову конкретно на співрозмовника, або групу дітей.
  4. Не будуйте взаємовідносини зверху вниз. Позиція педагога визначається не стільки його статусом, стільки особистими якостями.
  5. Умійте вислухати дитину до кінця.
  6. У випадку конфліктів ви не можете ображатись на дитину.
  7. Намагайтесь визначити психологічну атмосферу в класі. Не соромтесь дізнатись в своїй некомпетентності.
  8. Будьте тактовні, треба вказувати на неправоту, а не на недоліки в характері.
  9. Швидко відновлюйте спілкування, не робіть довгих пауз, односкладові відповіді показують, що спілкування розвивається погано.
  10. Звертаючись до дитини, говоріть повними реченнями.
 

Рекомендації педагогам щодо роботи з акцентуйованими підлітками

І. Демонстративний тип

  • спочатку підхвалювати, пізніше позитивну поведінку схвалювати поглядом, словом;
  • підкріплювати позитивні зміни у навчанні;
  • систематичні індивідуальні бесіди з підлітком про те, що цінніше зовнішній вигляд чи внутрішній світ;
  • підсилювати акторські якості, залучати до художньої самодіяльності;

ІІ. Нестійкий тип

  • повний контроль за поведінкою;
  • праця (посильна) з дорослими, дітьми;
  • заповнення вільного часу;

ІІІ. Сенситивний тип

  • ніколи не робити винним несправедливо;
  • не виставляти перед класом;
  • підтримувати;

IV. Тривожно-педантичний тип

  • оптимістичний стиль підтримки;
  • не використовувати методи залякування;
  • підтримка, доброзичливе відношення;

V. Інтровертований тип

  • грубо не лізти у душу;
  • дуже вміло вивчати внутрішній стан;
  • моральна підтримка;

VI. Збудливий тип

  • аналізувати і оцінювати поведінку в процесі і індивідуальної бесіди;
  • створювати домовленість (усну чи письмову);
  • постійно спостерігати за поведінкою, щоб вчасно приглушити деспотизм;
  • залучати до видів діяльності, які дають виходу енергії;
  • контролювати поведінку і обговорювати індивідуально;

VII. Астено-невротичний тип

  • індивідуальний підхід;
  • здоровий спосіб життя;
  • увага;

VIII. Циклоїдний тип

Цикл І – це піднятий настрій, поведінка при цьому подібна до гіпертимів;

Цикл ІІ – спад настрою, працездатності, апетиту;

  • на грубість відповідає тим же;
  • не треба ламати цикл ІІ, а допомогти;

ІХ. Лабільний тип

  • недопустимі грубі слова, зауваження у вигляді гумору;
  • підтримка, комплімент, похвала;
  • доброта, фізичний контакт (рука покладена на плече і т.д.);

Х. Гіпертимний тип

  • дати цікаву роботу, доступну для нього;
  • не допускати жорстокості, надмірної вимогливості тому, що і він також поступить до вас;
  • може бути активний помічник вихователя;
  • коли до гіпертима добродушне відношення, то можна з ним встановити дружні стосунки, довіру.
 

Соціально значущі форми поведінки

Прояв девіантності

1 група

2 група

3 група

1

2

3

4

Ставлення до дорослого з повагою

Прояв грубощів

Прояв грубощів при зауваженні

Злегка зривається на незадоволення

Уміння володіти собою

Різко проявляється нестриманість

Прояв нестриманості

Запальність

Прагнення до краси і затишку

Байдужість до того, що оточує

Байдужість до того, що оточує

Байдужість до того, що оточує

Акуратність (охайність)

Неохайність, замацьореність

Неохайність, байдужість до зовнішнього вигляду

Байдужість до свого зовнішнього вигляду, неохайність

Наявність хобі

Відсутність інтересів до будь-чого

Відсутність інтересів, соціальна апатія

Відсутність інтересів, соціальна апатія

Протистояння шкідливим звичкам (куріння, наркоманія, алкоголь та ін..)

Вдихання парів бензину, клею, регулярне куріння, вживання алкоголю

Вживання алкоголю, куріння, токсикоманія

Вживання алкоголю, куріння

Психосексуальна культура

Заняття ананізмом. Використання нецензурних слів

Використання нецензурних слів

Вживання нецензурних слів

Неповага оточення, ровесників

Неповага оточення, зверхність над ровесниками

Неповага ровесників

Прояв неповаги, недовіри

Вихованість (хороші манери, ввічливість)

Грубощі, хамство, для досягнення мети використовує ввічливість

Грубощі

Прояв грубощів

Життєрадісність (почуття гумору)

У нормі

Замкнутість

У нормі

Обов’язковість (дисциплінованість)

Грубе порушення дисципліни

Свідоме порушення дисципліни

Підсвідоме порушення дисципліни

Незалежність (здатність діяти самостійно)

Надмірна самостійність

У нормі

Прояв слабості волі, підпорядкованість сильнішому

Освіченість (широта знань, рівень загальної культури)

Низька загальна культура

Низька загальна культура

Низька загальна культура

Відповідальність (почуття обов’язку, уміння тримати слово)

Безвідповідальність, невміння тримати слово

Безвідповідальність

Невміння тримати слово, безвідповідальність

Міцність волі (уміння домагатися свого, не відступати перед труднощами)

Паніка перед труднощами

Паніка перед труднощами

Відсутність волі, паніка перед труднощами

Чесність(правдивість, щирість)

Брехливість, нещирість

Брехливість

Використання щирості для отримання вигоди

Чуйність (турботливість)

Бездушність

Байдужість

У нормі

Законослухняність

Участь у кримінальних групах, розбої, грабежі

Крадійство

У нормі

У соціально-реабілітаційній роботі з дітьми і підлітками першої групи девіантності ключове значення має опір на такі якості їх особистості, як енергетичність, впертість у досягненні мети, прагнення до лідерства.

Для контингенту другої групи особливого значення набуває зміна обстановки і стереотипних форм реагування на неї.

Довір’я у відносинах, включення в організаційно-суспільну роботу, обігрування успіхів – це ті напрями реабілітаційної роботи, які доцільно використовувати саме з цією групою.

Для третьої групи дітей з девіантною поведінкою важливим є ритм і напруга серйозних справ, які їм доручаються, залучення їх до різних видів діяльності. Саме за цих умов у них є змога проявити себе, посісти адекватне місце в колективі. Тому слід активно сприяти пробудженню в них інтересу до життя, позитивних переживань, виявлення життєвих перспектив.

Увага!!! ОБДАРОВАНА ДИТИНА

Поради батькам обдарованих дітей

Бути батьками насправді складне завдання. Іноді ми можемо переходити від однієї ради з виховання до іншого: у нас все-таки можуть залишатися проблеми з деякими аспектами виховання. Виховання дитини стає ще більш складним завданням, якщо людина є батьком обдарованої дитини. Які поради з виховання дитини можуть стати корисними в цьому випадку? Іноді виховання обдарованої дитини може також вимагати спеціальних навичок виховання. 
- Розпізнати обдарованість: багато батьків хочуть сподіватися, що їхні діти є в якійсь мірі обдарованими. Так як це - правда, що різні діти володіють різними талантами і здібностями, є просто ті діти, які знаходяться на самому верху. Головним радою з виховання є здатність розпізнати, чи є ваша дитина насправді надзвичайно обдарованим. На додаток до цієї поради з виховання відноситься рада для виявлення певних ознак. Ваша дитина може бути обдарованим, якщо він здатний завершити роботу набагато швидше, ніж його однолітки. Він може бути також здатний читати і розуміти речі, які не призначені для його віку. Ваш обдарована дитина також може виявляти особливі здібності в мистецтві чи інших галузях. 
- Запросити про допомогу: це необов'язково повинен бути рада з виховання, наступний за розпізнаванням обдарованості. Однак він може бути корисними радою для тих батьків, які не впевнені, як вчинити, або у кого є обдаровані діти, з якими складно впоратися емоційно. Пропонований рада з виховання полягає в тому, щоб вашої дитини протестували професіонали. Ви також можете звернутися за спеціальною підтримкою до шкільних консультантам, або попросити у них особливих рекомендацій, які можуть допомогти вашій дитині. 
- Беззастережна любов: можливо, одним з ключових рад по вихованню, є необхідність переконатися в тому, що ваш обдарована дитина росте звикли до безумовної любові та прийняття. Ви повинні спілкуватися зі своєю дитиною добре і пояснювати йому, що ви любите його таким, яким він є, а не за те, що він добре вчиться в школі або чудово виконує всі завдання. У той же час доброю порадою по вихованню є демонстрація подяки і хвали за певні досягнення, переконайтеся в тому, що ви говорите своїй дитині, що ви все одно будете його любити, навіть якщо він не отримає прекрасну оцінку або похвальну грамоту. 
- Знання реальності: наступним до поради по безумовної любові, є рада з виховання, який полягає в тому, що ваша дитина повинна знати, що не завжди все може бути ідеально. Це дуже важливий рада з виховання, так як обдаровані діти можуть з легкістю розчаруватися, у міру того, як вони будуть дорослішати, якщо щось буде виходити не так, як вони цього хочуть. 
- Різноманітність навчальних дослідів: один з хороших порад з виховання включає різнобічність. Обдарованим дітям може запросто набридати те, що вони з легкістю пізнали. Пропонуйте їм різноманітність тем і навчальних дослідів. Це дасть вам можливість дізнатися, його сильні сторони зацікавленості, і допоможе підтримувати його навчання на здоровому балансі. Частиною цієї ради є також навчання вашої дитини соціальних тем. Може бути, корисно давати йому переглядати різні освітні книги і диски, але також не забувайте давати йому приєднуватися до ігрових груп. Дозвольте йому спілкуватися з іншими дітьми. 
- Не перевантажуйте його: у той час як хорошим радою з виховання є пропозиція різних освітніх дослідів, дуже важливо не перевантажити дитину цим. Ви могли записати свою дитину на уроки віолончелі, на плавання, на уроки просунутої математики, читальні групи і безліч інших занять. Так ви можете розглядати свою дитину вже як дорослого з такою кількістю обов'язків. Пам'ятайте, що ваша дитина, ще просто дитина, тому дозвольте йому насолодитися невеликий грою і дитячим відпочинком. 

ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ 

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми . 

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима. 

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. 

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового. 

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок. 

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 

11. Розсіюй страх у талановитих дітей. 

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 

17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 

18. Впливай особистим прикладом. 

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський). 

 

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми 

1. Бути доброзичливим і чуйним. 

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 

4. Мати широке коло інтересів. 

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 

7. Володіти почуттям гумору. 

8. Мати живий та активний характер. 

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 

12. Володіти емоційною стабільністю. 

13. Уміти переконувати. 

14. Мати схильність до самоаналізу.